Образ зразкового опікуна та дворянина у практиках дворянських опік (на матеріалах Державного архіву Житомирської області)

Анотація

На основі нормативних актів і архівних матеріалів Державного архіву Житомирської області зроблено спробу виокремити образ зразкового опікуна та дворянина у практиках дворянських опік Російської імперії. Окремо розглянуто питання природної опіки, призначення опікунками жінок і корпоративної солідарності у виконанні станового обов’язку наставництва над сиротами. Аналіз історіографічної бази виявив недостатній рівень опрацьованості цієї тематики у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Водночас наявні актові й архівні джерела створюють необхідну базу для належного вивчення об’єкта дослідження. Установлено, що вимоги, які висувались до опікунів, безпосередньо пов’язані з тими, що стосувались етосу представника стану як такого. Від них передусім вимагали належної освіченості,
поміркованості, раціональності та лояльності до влади. Що ж стосується прагматичного аспекту, то у дворянині прагнули бачити: відсутність жорстокості у поводженні з підданими; життя згідно з рівнем доходу; відсутність схильності до марнотратства та слухняність щодо виконання приписів державних органів. У процесі дослідження вдалося виокремити також дві характерні особливості інституту дворянської опіки як такої. Перша – погляд на малолітнього як на майбутнього повноцінного представника стану та його виховання відповідно до цього. Друга – наявність контролюючої функції як над етосом стану, так і над матеріальним його становищем. Останнє було безпосередньо пов’язане із забезпеченням стратегічної стабільності монархії.
Ключові слова: дворянство, опіка, Російська імперія, стан, соціальний захист, сироти, корпоративна солідарність.